розклеїти
Смотреть что такое "розклеїти" в других словарях:
розклеїти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розклеєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розклеєність — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
розклеїтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розклеєний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розклеїти. || розкле/єно, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., перен., розм.Який занепав духом. || Який погано себе почуває, нездужає … Український тлумачний словник
розклеєність — ності, ж., розм. Стан за знач. розклеєний 2) … Український тлумачний словник
розклеїтися — див. розклеюватися … Український тлумачний словник
розклеюватися — 1 дієслово недоконаного виду роз єднуватися; розладнуватися розклеюватися 2 дієслово недоконаного виду занепадати духом … Орфографічний словник української мови
розклейка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
розклепаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
